Технічні умови для кріплення одножильних кабелів

Щоб запобігти впливу електричного струму, спричиненого коротким замиканням, слід використовувати одножильні кабелі достатньої міцності
(1) Опорні компоненти міцно закріплені, щоб витримати електричну силу, що відповідає очікуваному струму короткого замикання.
2. Спеціальні застереження щодо високовольтних одножильних кабелів змінного струму: високовольтні лінії змінного струму мають використовувати багатожильні кабелі, наскільки це можливо. Якщо одножильні кабелі необхідні для ланцюгів з високими робочими струмами, слід вжити таких запобіжних заходів:
(1) Кабель має бути неброньованим або покритим немагнітними матеріалами. Щоб уникнути утворення циркулюючих струмів, металевий екрануючий шар слід заземлювати лише в одній точці.
(2) Усі дроти в одній ланцюзі повинні бути розміщені в одній трубі, каналі або магістралі, або всі фазні дроти повинні бути встановлені та закріплені разом за допомогою затискачів, якщо вони не зроблені з немагнітних матеріалів.
(3) Під час встановлення двох, трьох або чотирьох одножильних кабелів для формування однофазних ланцюгів, трифазних ланцюгів або ланцюгів трифазного та нейтрального дроту кабелі повинні максимально контактувати один з одним. У всіх випадках відстань між зовнішніми захисними шарами двох сусідніх кабелів не повинна перевищувати діаметра одного кабелю.
(4) Якщо одножильний кабель з номінальним струмом понад 250 А необхідно встановити біля сталевої стіни вантажного трюму, проміжок між кабелем і тримачем має становити щонайменше 50 мм. За винятком кабелів, що належать до тієї самої схеми змінного струму, прокладеної у формі трьох стулок.
(5) Магнітні матеріали не слід використовувати між одножильними кабелями в одній групі. Коли кабелі проходять через сталеві пластини, усі дроти в одному ланцюзі повинні проходити через сталеву пластину або сальник разом, щоб між кабелями не було магнітного матеріалу, а відстань між кабелями та магнітними матеріалами не повинна бути менше 75 мм. За винятком кабелів, які належать до одного контуру зв’язку та прокладаються у вигляді трьох смуг.
(6) Щоб переконатися, що повний опір трифазного кола еквівалентної довжини, що складається з одножильних кабелів із поперечним перерізом провідника, що дорівнює або перевищує 185 мм2, є приблизно однаковим, кожну фазу слід поміняти місцями один раз із зазором у не більше 15м. Крім того, кабель можна прокласти у формі трьох стулок. Якщо довжина прокладки кабелю менше 30 м, вищезазначені заходи вживати не потрібно.
(7) Якщо кілька одножильних кабелів з’єднані паралельно в кожній фазі лінії, усі кабелі повинні мати однаковий шлях і однаковий поперечний переріз. А кабелі, що належать до однієї фази, слід прокладати по черзі з кабелями інших фаз, щоб уникнути нерівномірного розподілу струму.